ВУЗ ШАГ
www.radiobells.com #radiobells_script_hash
Слушать онлайн радио

Музичний калейдоскоп

Роль родини в музичному вихованні дітей


          Сім’я  є найважливішим середовищем формування та розвитку особистості: тут дитина народжується, зростає, пізнає світ,соціалізується. Саме в родині розвиваються її почуття, закладаються моральні цінності, формується фізичне та психічне здоров’я.

Прикро констатувати той факт, що сьогодні батьки приділяють вихованню дітей недостатню увагу, а роль домашнього вихователя здебільшого виконує телевізор. Мультфільми, фільми й різноманітні шоу, які переглядає малеча вдома, часто-густо не несуть виховної ідеї, ба навіть завдають шкоди розумовому та психічному розвитку дитини. І навіть найдорожчі іграшки та речі не навчать її ввічливості, чуйності,  працьовитості, не прищеплять здатність розуміти й цінувати прекрасне.

Музика – це відтворення людських почуттів у їх становленні та розвитку, найтонших відтінків радості й суму, в їх зіткненнях та перетвореннях. Вона здатна  на такі глибокі узагальнення емоційного життя людини, яких немає в жодному іншому виді мистецтва, й містить у собі багатющий розвивальний потенціал. Провідною її роллю є емоційний розвиток дитини.  Батьки співають колискові, втішаючи своїх малюків, а ті співають їх лялькам. Водночас заспокійлива музика – це  не обов’язково пісні. Матері всіх часів і народів з далеких часів мугикали своїм дітям найпростішу мелодію, що складається з двох звуків.

Спільне з дорослими слухання музики та обговорення  почуттів, які вона викликала,  заохочує до обміну думками про власні емоції. Діти, знаємо, є природженими танцюристами. Якщо дати їм змогу вільно реагувати на веселу музику, вони охоче вигадуватимуть різноманітні танцювальні рухи для вияву своїх почуттів.

Практика роботи з дошкільниками засвідчує те, що заняття музикою стимулюють розвиток їхнього мовлення. Будь-яке розмовне мовлення є ритмічним, і малята залюбки «граються» з словами.

Взаємозв’язок між усіма аспектами впливу музики на дітей відбувається у різних формах музичної діяльності. Емоційний відгук  і розвинутий музичний слух дають змогу відгукнутися на добрі почуття і вчинки, активізують розумову діяльність і, постійно вдосконалюючи рухи, розвивають фізично.

Успіх музичного виховання, здійснюваного в дошкільному закладі, чимало залежить від того, як організоване виховання в родині. Саме в сім’ї, у її традиціях криються джерела музичного обдаровання дитини – вони ще не прокинулись, але чекають відчутного і своєчасного дотику до них.

 

    Пам'ятка для батьків


           • Раннє проявлення музичних здібностей говорить про необхідність починати музичний розвиток дитини як можна раніше. «Якщо не закласти з самого початку міцний фундамент, то марно намагатися побудувати міцний будинок: навіть якщо воно буде красиве зовні, воно все одно розвалиться на шматки від сильного вітру і землетрусу», - вважають педагоги. Час, згаяний для можливості формування інтелекту, творчих, музичних здібностей дитини, буде непоправним.

• Шлях розвитку музикальності кожної людини неоднаковий. Тому не слід засмучуватися, якщо у вашого малюка немає настрою щось заспівати або йому не хочеться танцювати, а якщо і виникають подібні бажання, то спів, на ваш погляд, здається далеким від досконалості, а рухи смішні і незграбні. Не турбуйтеся! Кількісні накопичення обов'язково перейдуть в якісні. Для цього потрібен час і терпіння.

• Відсутність будь-якої з здібностей може гальмувати розвиток інших. Значить, завданням дорослого є усунення небажаного гальма.

• Не «приклеюйте» вашій дитині «ярлик» - немузичний, якщо ви нічого не зробили для того, щоб цю музикальність у нього розвинути.

 

 

Музика – це вітаміни для дітей

 

БЛАГОДІЙНІ ЗВУКИ ФОРМУЮТЬ МІЦНЕ ФІЗИЧНЕ ЗДОРОВ'Я ТА РОЗВИВАЮТЬ ЗДІБНОСТІ МАЛЮКІВ

  Медики стверджують, що багато сучасних хвороб у дітей пов'язані з нестачею в їхньому житті добротворних звуків. Вони потрібні для гармонійного повноцінного фізичного та інтелектуального розвитку і в утробі матері, і після народження.
Дзюркіт струмка, шелест листя, щебетання птахів, сюркотіння цвіркуна і багато-багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися ревищем реактивних літаків, гуркотінням автомобілів, побутової техніки тощо. А замість ніжного співу матері дитина чує постріли, лайливі слова, зойки жаху з телевізійних трилерів.
 Батьки рідко надають значення таким "дрібницям". Проте благозвучні звуки природи та музики мають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні. Доведено, що музика може заспокоювати нервову систему чи збуджувати, прискорювати роботу серця та дихання чи уповільнювати, підвищувати артеріальний тиск чи нормалізувати, спазмувати м'язи чи розслаблювати, підвищувати рівень ендорфіну (речовина, яка виробляється в мозку і сприяє підвищенню життєвого тонусу людини, усуненню больового синдрому тощо), регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулювати вироблення гормонів, що блокують стрес.

 

 

 

Як розвивати музичні здібності дитини?

Музика для малюка — чарівний світ радісних почуттів і переживань. Але цей світ лише тоді стане зрозумілим і близьким, коли в дитини будуть розвинуті музичні здібності й насамперед музичний слух та емоційна чутливість.
Чи можна розвинути музичні здібності у дітей? Які види художньої діяльності найбільш доступні дошкільникам? Коли і як прилучати малят до музики? Цій багато інших запитань ставлять батьки. Що ж, знати це справді дуже важливо.
На думку вчених музичний розвиток починається дуже рано. Пригадайте, як сприймало музику ваше немовля, коли йому ще й року не було: воно немов завмирало, реагувало усмішкою, окремими рухами. Спершу ви спонукали маленького плескати в долоньки, розгойдувалися в такт музики, а дещо пізніше помітили, що воно й саме цього прагне. А як люблять трохи старші малята дитячі пісеньки, мультфільми, в яких багато музики!
Розвиток музичних здібностей може здійснюватися в різноманітній діяльності, яку організує з дитиною дорослий: під час занять співами, ритмікою, танцями, слухання музики, гри на інструментах.
Насамперед треба розвивати емоційну чутливість до музики, що починається з уміння сприймати контрастний настрій (характер) пісень та інструментальних п’єс. Усі діти виросли під колискову музику. Вона заспокоювала, заколисовувала, створювала приємний стан. Під мамин спів дитина спокійно засинала і, як правило, міцно спала.
Ось ви ввімкнули програвач чи магнітофон. Подивіться, як поводиться дитина під час слухання музики, чи захоплена вона твором, який слухає. Про це можна судити за її позою, рухами, мімікою, жестами. Уже в дошкільні роки у дитини з’являються улюблені твори, вона хоче їх слухати, радіє, коли вони звучать. Маля захоплює звучання власного голосу чи музичного інструменту. Йому потрібна різна музика: весела, сумна, повільна, швидка тощо.
Дитина 4-5 років може визначити жанр музичного твору. Можна запропонувати послухати декілька п’єс П.І.Чайковського: «Нова лялька» і «Хвороба ляльки» з «Дитячого альбому».
«Послухай уважно музику, — кажете ви, — подумай, яка вона, про що може розповісти». Реакція на музику в цьому віці дуже безпосередня, дитина звичайно правильно визначає її характер.
Щоб посилити сприймання музичного твору, можна використовувати музику як фон при розгляданні художньої картини або слуханні казки,
 при малюванні чи ліплені.
Чим частіше звучить музика, доступна дитині, вдома, тим більше шансів виховати в малюка любов до неї.

 

        ПЛАН МУЗИЧНИХ РОЗВАГ ТА СВЯТ

        НА 2012 - 2013 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 

з/п

 ЗАХОДИ

 Термін

 1.

2.

«Нас вітає дитячий садок!» - День знань

«Літечко, прощавай» - розвага.

 вересень

2011р.

 3.

4.

 «Музичний салон» - розвага з використанням нетрадиційних музичних інструментів за методикою Карла Орфа.

«Країна барвистої музики» - музична казка.

 жовтень

2011р.

5.

6.

 «Осінні веселощі» - гостинний ярмарок.

«До нас родичі гарбузові прийшли» - розважальний вечір загадок.

 листопад

2011р.

7.

8.

 «Йде Святий Миколай» - традиційне свято.

«Зимова казка» - новорічні свята.

 грудень

2011р.

 9.

10.

«Ялинка, прощавай» - розвага.

«Різдвяні свята» - традиційне свято.

 січень

2012р.

11.

12.

 «Масляна» - свято.

«Веселі черевички» - вечір музично-дидактичних ігор.

 лютий

2012р.

13.

 

14.

 «На крилах весна свято матері принесла» свято

8 Березня.

«Кольори весни» - дозвілля.

 березень

2012р.

 15.

16.

 «Світлий день Великдень» - традиційне свято.

«Веселі дітлахи» - день гумору.

 квітень

2012р.

17.

18. 

 «Здрастуй, школа!» - випускне свято.

«Коза-дереза» - лялькова вистава.

 травень

2012р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       
                           Розвиток креативності

Методичні рекомендації з розвитку

креативності для вихователів і музкерівників

     Дитина дошкільного віку - це маленька людина з відчуттям природного відкриття світу, з потре¬бою у новизні, тобто у творчості. Вона здатна тво¬рити яскраво й талановито, якщо будуть для цього сприятливі умови: дорослі прихильно ставитимуть¬ся до найнеймовірніших версій і форм прояву її фантазії. Щоб підтримати дітей у їхніх природних творчих прагненнях і проявах, треба вміти запро¬понувати їм такий матеріал, з яким вони зможуть творити й фантазувати. Одним із таких матеріалів може бути музика.
     Для цього педагог має знати:

види дитячого музичного фантазування;

етапи розвитку творчої активності дітей.

     Педагог повинен уміти:

уникати прямого повідомлення необхідних знань, створювати ситуації, які спонукають ди¬тину шукати відповіді на запитання, способи діяльності;

розвивати нестандартне мислення, руйнувати стереотипи.

     Зазвичай причиною непопулярності у дітей му¬зичної діяльності виступає репродуктивний харак¬тер подання їм знань, формування умінь і навичок. Коли педагог прямо навчає дитину слухання, му¬зичної грамоти, співу, тобто дає їй певні музичні стандарти, формули, вона лише відтворює почуте, побачене. Суто професійний і репро¬дуктивний характер навчання музики аж ніяк не спонукає до прояву природності, самобутності.
     Відтак помітно знижується природна творча активність дітей, занурених у вже готовий світ музичних явищ, правил, норм, оцінок, переживань.
     Розвиткові дитячої творчості за допомогою музики сприяє імпровізація. Вона дає змогу імітувати природність і непередбачуваність самого життя. Імпровізація може застосовуватись у двох напрямах фантазування. Це можуть бути: імпровізація з музичними звуками та імпровізація під музику. В імпровізації з музичними звуками виділяють такі види фантазування: тембральне, ритмічне та мелодійне. В імпровізації під музику виділяють графічний і пластичний види музичного фантазування.
     Подібні фантазування можна організвувати окремо з кожного виду музичної імпровізації або з кількох водночас залежно від розвязуваного завдання. Робота проводиться постійно на будь- якому занятті або поза заняттями по 3-5 хвилин. Можна по-різному називати такий вид діяльності : хвилинки фантазування або пластична розминка. Головне - визначити мету, яку можна реалізувати в тому чи іншому разі.
     Дитина проходить три етапи у розвитку своєї творчої активності.
     На першому етапі, спираючись на емпіричний досвід, а також інтуїтивно дотримуючися соціальних законів і настанов педагога, вона ознайомлюється зі способами фантазування (пошуково-наслідувальний спосіб засвоєння).
     На другому етапі дитина осягає способи фантазування у співтворчості з тими, хто її оточує, а також у процесі індивідуального самовираження (пошуково-евристичний спосіб засвоєння).
     На третьому етапі опановує способи фантазу¬вання, які допомагають їй самостійно створюва¬ти уявну дійсність за допомогою музичних звуків (пошуково-креативний спосіб засвоєння).
     Завдання педагога - зруйнувати стереотипи, що вже склалися, зберегти природну здатність дитини до активності та, спираючись на музичні стандарти, допомогти нові їй осягнути нові способи творчої діяльності з музичним матеріалом.

 

 

               

 

  

 

ПЛАН МУЗИЧНИХ РОЗВАГ ТА СВЯТ

НА 2011 - 2012 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 

з/п

 

ЗАХОДИ

 

Термін

 

1.

2.

 

 

«Нас вітає дитячий садок!» - День знань

«Літечко, прощавай» - розвага.

 

вересень

2011р.

 

3.

4.

 

«Музичний салон» - розвага з використанням нетрадиційних музичних інструментів за методикою Карла Орфа.

«Країна барвистої музики» - музична казка.

 

 

жовтень

2011р.

 

5.

6.

 

«Осінні веселощі» - гостинний ярмарок.

«До нас родичі гарбузові прийшли» - розважальний вечір загадок.

 

 

листопад

2011р.

 

7.

8.

 

«Йде Святий Миколай» - традиційне свято.

«Зимова казка» - новорічні свята.

 

 

грудень

2011р.

 

9.

10.

 

«Ялинка, прощавай» - розвага.

«Різдвяні свята» - традиційне свято.

 

 

січень

2012р.

 

11.

12.

 

«Масляна» - свято.

«Веселі черевички» - вечір музично-дидактичних ігор.

 

 

лютий

2012р.

 

13.

 

14.

 

«На крилах весна свято матері принесла» свято

8 Березня.

«Кольори весни» - дозвілля.

 

 

березень

2012р.

 

15.

16.

 

«Світлий день Великдень» - традиційне свято.

«Веселі дітлахи» - день гумору.

 

 

квітень

2012р.

 

17.

18.

 

 

«Здрастуй, школа!» - випускне свято.

«Коза-дереза» - лялькова вистава.

 

 

травень

2012р.

 

 

 

                                                                                   «Познание мира чувств невозможно без понимания и переживания музыки, без глубокой духовной потребности слушать музыку и получать наслаждение от нее»

 

В. Сухомлинский

У структурі людських художніх смаків музика займає перше місце випереджуючи інші види мистецтва. Вона виступає як самостійний вид, або є компонентом багатьох інших синтетичних видів мистецтв, формує середовище, створює унікальні умови для людського  суспільства сприймати прекрасне в житті і мистецтві, допомагає людині стати чуйною, впливає на всі риси її психіки – уяву, почуття, мислення, волю, здібності.

Музично-естетичне виховання спонукає до виявлення і розвитку спеціальних здібностей, які називають креативними. Б. Теплов в своїй книзі «Психологія музичних здібностей» підкреслював, що точніше було б обговорення не загальних і спеціальних здібностей, а загальних і спеціальних випадків обдарованості, до яких він відносить креативність.

Креативність – це сукупність тих особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення в діяльності  особистості, розвиваючись і поєднуючись з її ведучими мотивами і проявами як здібність до продуктивних змін.

Для творчої особистості характерні яскрава саморегуляція сприйняття, її направленість на вирішення будь-якої проблеми або завдання, високий рівень зосередженості, здібність сприймати неточності, відхилення, незвичайність і унікальність властивостей об’єкту, здібність помічати зв’язки між ознаками, яких формально не існує, здібність сприймати комплексно, помічаючи головне, істотне вміння звільнюватись від фіксованої установки, сприймати самостійно і об’єктивно.

Креативна людина легко помічає і пам’ятає багатозначність слів, підтексти речень і часто сама знаходить нові значення і трактовки, демонструючи свою спостережливість і фантазію, що характерно для музично-виконавчої творчої діяльності. Найбільш яскравим і типовим проявом творчості є уява і фантазія які в творчих особистостях відрізняються незвичайністю, неадекватністю, фантастичністю і образністю. Креативній людині характерний високий рівень емоційності. Виховання особистості духовно багатої, нестандартно мислячої, яка має високий потенціал і високу культуру – одна з актуальних і складних проблем сучасної педагогіки. У педагогічній теорії і практиці значимість виховання емоційно творчої культури підтверджується дослідженням емоційності і креативності дітей. Вивчення природи дитячої творчості виявило, що розвиток творчої активності іде в тісному взаємозв’язку з розвитком емоційної сфери. Зароджуючись в ранньому дитинстві творчі здібності і естетичні емоції інтенсивно розвиваються в період від трьох до п’яти років. Як показують дослідження після п’яти років при неправильній організації педагогічного процесу спостерігається спад у розвитку емоційної сфери, що призводить до зниження пізнавальної і творчої активності дітей. А тому необхідно особливу увагу приділяти вихованню емоційно-творчої культури старших дошкільників у музичній діяльності.

Успіх такого виховання забезпечується комплексом педагогічних умов, в які входять: розширення емоційного поля дошкільників, збагачення емоційного досвіду дітей, виховання емпатійності, створення креативних ситуацій, які сприяють творчому самовираженню дитини в процесі співтворчості педагога і дітей. Ці умови успішно досягаються під час слухання музики на інтегрованих музичних заняттях, які містять в собі різні види діяльності дітей. На цих заняттях діти займаються з великим бажанням, вдумливо слухають музику, яскраво висловлюються про неї, передають своє враження в різних видах художньої творчості. Найулюбленішими є заняття на яких слухання музики поєднуються з творчим малюнком. Мета таких занять – втілення дітьми в малюнках музичних вражень, переживань, пов’язаних з прослуханою музикою. Чим глибше і точніше відчуває дитина музику, тим цікавішим і більш  різнокольоровим буде її малюнок. До малювання можна приступити лиш тоді, коли діти добре знають музичний твір, глибоко відчули його настрій, накопичили слухові та зорові враження. Зазвичай такі заняття починають проводитись з п’ятого року життя, так як діагностичне обстеження дітей молодшого дошкільного віку показує, що кольоро-слухові асоціації виникають у дітей саме у цьому віці. Деякі діти розгублюються, запитують: «А  що малювати? Якою фарбою? А я правильно малюю?» Вони  чекають конкретного завдання, зразка, постійного контролю. Дітям пропонується намалювати те, про що розповідає музика. Дуже ефективними є спільне розглядання і обговорення малюнків. Діти дуже швидко помічають, що між настроєм музики і кольором є емоційний зв’язок. Наприклад, радісна музика найчастіше пов’язана за використанням яскравих фарб, сумна -  з темними тонами, лагідна – з ніжними відтінками і т.д.

Діти п’ятого року життя якби «граються» фарбами, змішують їх, отримуючи різні відтінки, порівнюють з музикою, яка звучить в цей час – навчаються «бачити музику» і «чути живопис». Вони з нетерпінням чекають цих занять, почувають себе на них вільно, невимушено і радісно. Музика супроводжує малювання емоційно підтримуючи дітей, малюнки дітей вражають своєю фантазією, вигадкою та уявою.

 

 

Театралізована діяльність

 

   Не можна не згадати про роль театралізованої діяльності. Розвиток творчих здібностей дитини засобами театралізованої діяльності – це  розвиток творчої особистості, також розвиток креативного інтелекту. З цієї точки зору, слід відмітити можливий внесок театральної діяльності актуалізації двох можливих потреб, які в дошкільному віці направляють розвиток особистості дитини: потреба нових вражень і потреба самоствердження. Перша проявляється в допитливості, стимулює розвиток сприйняття, мовлення, мовлення, мислення, уяви. Друга стимулює особисту активність дитини, фантазію, зміну оточення, прагнення отримати схвалення від дорослих. Посиленому розвитку дитини буде сприяти її спільна вдало організована діяльність з дорослим. Таким чином, організація театралізованої діяльності буде сприяти інтеграція всіх сфер духовної життєдіяльності дитини: емоційної, вольової, пізнавальної.

Основний напрямок нашої роботи з дошкільниками – розвиток творчої особистості через синтез мистецтв. Ми з’ясували, що саме естетичне виховання дозволяє вирішити головне завдання розвитку: формування емоційної сфери дитини, яка є основною сферою психічного розвитку дошкільників. Наша мета – прививати дитині гарний смак, надаючи перевагу класичній музиці. Театралізована діяльність – важлива частина нашої роботи. Дитячий театр у нас музичний, в ньому багато рухів, дій. Ми вважаємо, що чим раніше в різних ролях себе спробує дитина «на сцені» нашого театру, тим простіше їй буде почувати себе «на сцені» життя. В репертуарі театру дитячі опери, музичні казки, театральні вікторини, інсценівки, поезії і прози, театралізовані ігри концертні програми. Завдання вихователів, музкерівника, керівників студії та гуртків – забезпечити участь кожної дитини у виставі, опері або конкурсній програмі. Робота всього колективу націлена на виявлення здібностей дітей і створення умов для реалізації їх творчого потенціалу.

Одним з видів театралізованої діяльності є організація вистав лялькового театру за участі дітей. Ляльковий театр розважає і виховує дітей, розвиває їх фантазію, вчить співпереживати, створює відповідну емоційну атмосферу, підвищує впевненість дитини у собі. Для того, щоб перетворити театральні заняття в захоплюючий творчий процес, необхідно органічно поєднувати естетичне виховання з розвитком практичних навиків роботи з лялькою. Цьому навчаємо на спеціальних заняттях, нами розроблені і включені в театральні заняття етюди, які розвивають мову, міміку, жести, емоції дітей. Великий практичний матеріал (лялькові вистави, театралізовані дійства) допомагає педагогам і батькам цікаво провести ранки, розваги, сімейні свята вдома і в дитячому садку.

Нова програма « Я у світі» орієнтує педагога на залучення дитини в процес спілкування з музикою на основі різних видів музичної діяльності: сприйняття, виконавства, творчості. Вирішенню найважливіших завдань програми -  пробудити творчу активність дітей допомагають музичні ігри-імпровізації, в яких дитина набуває досвід музичних переживань, реалізовує потребу в художньо образному засвоєнні вражень навколишнього життя. Отже, музичну гру можна визначити як духовно-практине дійство, направлене на задоволення потреб дитини в пізнанні навколишнього світу і особистого «я» на мові художніх образів. Старші дошкільники осмислено приймають участь у створенні ігрової ситуації, виконанні ігрових правил, які сприяють вирішенню поставлених завдань. Участь дошкільників в музичній грі-імпровізації вимагає якісних змін розумових процесів, більш високого рівня музичного сприйняття, вмілого використання, наявного життєвого та музичного досвіду.

Для виховання всебічно розвиненої особистості ми приділяємо особливу увагу розвитку лінгвістичних здібностей дитини. До цього рішення підштовхнуло бажання сучасних батьків дати своїм дітям елементарні знання іноземної мови, особливий інтерес викликає англійська, як найбільш популярна, яка використовується в різних сферах – це мова комп’ютера і спорту, міжнародних зустрічей і колоритної англо-американської культури. Англійська мова цікава для нас, музкерівників. Тонкий гумор англійських дражнилок, потішок, лічилок, багатогранність образів, чарівність фольклорних сюжетів, жива палітра специфічних англійських звуконаслідувань і звукосполучень – все це не може залишити байдужою дитину. Але як зробити процес навчання легким, радісним? В багатьох дослідженнях особливості раннього мовленнєвого розвитку дітей підкреслюється незмінна роль музики в засвоєнні іноземної мови. Музичний образ полегшує засвоєння аудіювання  нового мовного матеріалу. Музична інтонація і фраза допомагає формувати відчуття своєрідності мовної інтонації, особливості побудови мовної фрази, розміщує музичні акценти на емоційно-смисловому забарвленні мови, сприяє розвитку фонематичного слуху. Музична форма робить процес запам’ятовування яскравим, динамічним, дозволяє легко засвоювати строгу послідовність англійських мовних конструкцій, удосконалювати артикуляційну пам’ять вимови специфічних звуків, а головне – музика стає емоційним фоном, ігровим початком в оволодінні новою мовою. Використання музики допомагає в роботі над фонетикою англійської мови, розширює діапазон мовної практики, розвиває креативність дітей.

Отже, використовуючи на музичних заняттях різні форми роботи ми намагаємось

досягти єдиної мети – виховувати цілісну творчу особистість.

 

                                

      

 

 

Компот из нот

Ирма Финк

А вам уже случалось
Свой радовать живот?
А вам уже случалось
Пить с нотами компот?

Известный во всём мире
Фруктовый и смешной
Компот из ДО-РЕ-МИ-РЕ
Сварю я в выходной.

Компот из ДО-РЕ-МИ-РЕ
Компот из ДО-РЕ-МИ-РЕ
Известный во всем мире
Компот из ЛЯ-ФА-СИ

Стаканы мне несите,
Налью вам СИ-ЛЯ-МИ
Добавку попросите –
Получите ФА-МИ.   

Лишь нотку СОЛЬ не сыплю
В компоты для детей.
Сама компота выпью
И угощу друзей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роль родини в музичному вихованні дітей          

 

Сім’я  є найважливішим середовищем формування та розвитку особистості: тут дитина народжується, зростає, пізнає світ,соціалізується. Саме в родині розвиваються її почуття, закладаються моральні цінності, формується фізичне та психічне здоров’я.

Прикро констатувати той факт, що сьогодні батьки приділяють вихованню дітей недостатню увагу, а роль домашнього вихователя здебільшого виконує телевізор. Мультфільми, фільми й різноманітні шоу, які переглядає малеча вдома, часто-густо не несуть виховної ідеї, ба навіть завдають шкоди розумовому та психічному розвитку дитини. І навіть найдорожчі іграшки та речі не навчать її ввічливості, чуйності,  працьовитості, не прищеплять здатність розуміти й цінувати прекрасне.

          Сьогодні  почасти втрачена можливість постійного спілкуван- ня дитини зі старшими членами родини, особливо з дідом та бабусею, які здебільшого живуть окремо й не можуть виховувати онуків, розповідати їм казки, співати народних пісень. Та й з материнських вуст сучасні діти лише зрідка чують народну потішку чи колискову.

Молоді батьки недооцінюють величезне виховне та пізнавальне значення музичного мистецтва.

Музика – це відтворення людських почуттів у їх становленні та розвитку, найтонших відтінків радості й суму, в їх зіткненнях та перетвореннях. Вона здатна  на такі глибокі узагальнення емоційного життя людини, яких немає в жодному іншому виді мистецтва, й містить у собі багатющий розвивальний потенціал. Провідною її роллю є емоційний розвиток дитини.  Батьки співають колискові, втішаючи своїх малюків, а ті співають їх лялькам. Водночас заспокійлива музика – це  не обов’язково пісні. Матері всіх часів і народів з далеких часів мугикали своїм дітям найпростішу мелодію, що складається з двох звуків.

Спільне з дорослими слухання музики та обговорення  почуттів, які вона викликала,  заохочує до обміну думками про власні емоції. Діти, знаємо, є природженими танцюристами. Якщо дати їм змогу вільно реагувати на веселу музику, вони охоче вигадуватимуть різноманітні танцювальні рухи для вияву своїх почуттів.

Практика роботи з дошкільниками засвідчує те, що заняття музикою стимулюють розвиток їхнього мовлення. Будь-яке розмовне мовлення є ритмічним, і малята залюбки «граються» з словами.

Взаємозв’язок між усіма аспектами впливу музики на дітей відбувається у різних формах музичної діяльності. Емоційний відгук  і розвинутий музичний слух дають змогу відгукнутися на добрі почуття і вчинки, активізують розумову діяльність і, постійно вдосконалюючи рухи, розвивають фізично.

          Дошкільні роки – це час   найбільшого нагромадження музичних вражень, інтенсив- ного розвитку музичного сприйняття. Дитина ознайом люється зі світом музики, охоче долучається до музичної діяльності, їй цікаві заняття, пов’язані з музикою, коли вони добре організовані (співи, танці, ігри).                      

Дошкільні роки – це час   найбільшого нагромадження музичних вражень, інтенсив- ного розвитку музичного сприйняття. Дитина ознайом люється зі світом музики, охоче долучається до музичної діяльності, їй цікаві заняття, пов’язані з музикою, коли вони добре організовані (співи, танці, ігри).

Успіх музичного виховання, здійснюваного в дошкільному закладі, чимало залежить від того, як організоване виховання в родині. Саме в сім’ї, у її традиціях криються джерела музичного обдаровання дитини – вони ще не прокинулись, але чекають відчутного і своєчасного дотику до них.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


1
2
3
4
5