www.radiobells.com #radiobells_script_hash
Слушать онлайн радио

Сторінка здоров'я

 

Медичне обслуговування в КДНЗ "Білочка"

здійснює Тодорова Світлана Ігоріївна

ОТРУТА В ПЛЯШЦІ

Спекотним літом від спраги потерпають усі: і дорослі, і малі, особливо в дорозі  Торгівля пропонує великий вибір напоїв. Та діти віддають перевагу солодкій газованій воді. Ну як же відмовити малюкам? Батьки радо задовольняють їхні прохання. Та чи корисні ці напої, чи, може, ми несвідомо завдаємо шкоди своїм дітям?

     Дійсно, газовані напої не є продуктами дієтичного харчування, а, отже, непридатні до вживання дітьми, оскільки вони містять низку шкідливих речовин, деякі з яких можуть бути навіть смертельно небезпечними для людини.    

     Так, досить тривалий час медики висловлюють застереження щодо консерванта Е211 (бензоат натрію — натрієва сіль бензойної кислоти). Виробники газованої води використовують Е211, щоб не утворювалася пліснява. Цей консервант дозволений в країнах СНД та Європи, але, попри те, що у 2000 році ВООЗ визнала бензоат натрію безпечною сполукою, в деяких країнах його використання заборонено через канцерогенний ефект. Справа в тому, що при поєднанні бензоату натрію з вітаміном С, який додається в газовані води, утворюється канцерогенна сполука — бензол.

     Вплив газованих напоїв на організм людини вивчав, зокрема, з 1999 року професор молекулярної біології та біотехнології Пітер Пайпер з Університету Шеффілда (Велика Британія). Провівши серію лабораторних досліджень, Пайпер дійшов висновку: ряд проблем (наприклад, хвороба Паркінсона, цироз печінки та інші) може виникнути через вживання звичайнісінької газованої води. Вчений виявив, що Е211 пошкоджує ДНК клітинних мітохондрій, що забезпечують організм енергією. Тож, інактивовані цією сполукою клітини не можуть нормально функціонувати, що спричиняє безліч недуг, зокрема, нейродегенеративні.

     До того ж, бензоат натрію пригнічує активність ферментів, відповідальних за окисно-відновні реакції в організмі та ферментів, що розщеплюють жири та крохмаль, в результаті чого порушується травлення і організм зашлаковується.  

     Іще Е211 має властивості антибіотика і посилювача кольору. Європейська громадськість занепокоєна негативним впливом суміші бензоату натрію та штучних барвників на поведінку та інтелект дітей і в деяких країнах вже виводять їх з використання. До речі, найчастіше в газованих напоях застосовують барвник "жовтий-5", що здатен викликати різні алергійні реакції — від риніту і кропивниці до бронхіальної астми.

      Кофеїн — ще одна сполука, що додається в газовані напої і може нанести шкоду дитячому організму. Він належить до м'яких стимуляторів нервової системи. Діти, вживаючи кофеїн, стають неспокійними, погано засинають, часто страждають від головного болю. У них може порушуватися здатність концентрувати увагу. Крім того, кофеїн спричинює виведення кальцію з організму.

     До втрати кальцію також призводить ортофосфорна кислота (Е338). Часто, аби не лякати споживачів, на упаковках з газованими напоями її називають "регулятором кислотності". Ця харчова домішка порушує кислотно-лужний баланс в організмі в бік підвищення кислотності. Щоб її нейтралізувати, організм змушений витісняти кальцій з кісток і зубів. Звідси й карієс. Тож вживання цієї сполуки особливо шкідливе в дитячому віці, коли закладається і нарощується кісткова маса. Через любов дітей до солодких газованих напоїв значно помолодшав остеопороз. Зменшення щільності кісток лікарі діагностують уже у тридцятирічних пацієнтів. Ортофосфорна кислота є агресивною для шлунково-кишкового тракту: руйнуючи слизову оболонку, спричинює гастрити, виразки, онкологічні захворювання.

     Дехто подумає: "Добре, даватиму малому просту газовану воду". На жаль, це не вихід. Вуглекислий газ у поєднанні з водою збуджує шлункову секрецію, підвищує кислотність шлункового соку, подразнює слизову, провокує метеоризм, а, отже, газована вода ~ шкідлива для дітей.

     Небезпечними для організму людини є не тільки певні харчові домішки, а й синтетичні матеріали, з яких виготовляють упаковку для напоїв. При виготовленні пластикової тари для харчової промисловості використовують бісфенол А. Відомо, що феноли мають виразну подразнюючу дію і добре всмоктуються в кров, що може призвести до загальної інтоксикації організму.     

     Через свою структурну схожість з гормоном естрогеном бісфенол А має негативний вплив на мозок і репродуктивну систему, викликає відхилення в розвитку майбутніх дітей, в тому числі і народження немовлят із синдромом Дауна, а також є причиною ряду онкологічних захворювань. Бісфенол А небезпечний навіть у надмалих кількостях. Він переходить із пластику в їжу та напої при тривалому їх зберіганні, при нагріванні та багаторазовому використанні і митті тари.

     Деякі країни, наприклад, Велика Британія, вже відмовились від використання цієї домішки. Комітет Європейського Союзу з харчової промисловості у 2002 році зменшив максимально допустимий вміст бісфенолу А в харчовому пластику в 5 разів, а у 2010 році Управління з контролю за якістю харчових продуктів і лікарських препаратів (США) офіційно визнали шкоду бісфенолу А для здоров'я людини.

     Тож вирушаючи з дітьми на літню прогулянку, візьміть для них скляну пляшку з чистою водою, вітамінним чаєм, морсом або мало солодким компотом.

     Здоров'я Вам та Вашим малятам!

 

 

 

ВІТРЯНКА

Вітрянка відноситься до інфекційних захворювань, на які одного разу хворіють майже все. Найчастіше вітрянку хворіють діти у віці від травня до 9 років. Рідше - діти від 1 року до 4 та від 10 до 14 років. Перехворівши на вітрянку в дитинстві, імунітет до цього захворювання, як правило, залишається на все життя. 
Збудник вітрянки: вірус, що відноситься до сімейства герпес-вірусів. 
Джерело інфекції. Вітряна віспа надзвичайно заразна, вона передається повітряно-крапельним шляхом виключно від хворої людини до здорової. Причому хвора людина стає джерелом інфекції ще за 2 дні до її прояви. Можливо також інфікування плоду під час вагітності матері, а також інфікування дітей від хворих на оперізувальний лишай, оскільки і вітряну віспу, і оперізуючий лишай викликає один і той же вірус. 
Клінічна картина:
Вірус потрапляє в організм людини через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів. Потім потрапляє в кровотік. 
Після потрапляння вірусу в організм інкубаційний період триває від 10 до 21 дня, найчастіше - 2 тижні. 
У першу добу хвороби спостерігаються такі симптоми: 
легке нездужання, зниження аппетітапоявленіе субфебрильної температури іноді температура перевищує 38 градусів.Потім з'являється висип. Він може з'явитися на будь-якій ділянці тіла: на стегнах, животі, руках, ногах, потім на обличчі та голові. Дитина може проявляти занепокоєння, так як висип свербить.Висип при вітрянці з'являється начебто поштовхами з інтервалом у 24 - 48 годин. Спочатку з'являється червона пляма діаметром 5-10мм, потім в центрі утворюється папула (вузлик), через кілька годин на її місці з'являється візікула (пухирець з прозорою рідиною), який через 1-3 дні лопається, підсихає і на його місці утворюється скориночка. Висипання зазвичай з'являються протягом 3-4 днів. Скориночка сходить без появи будь-яких рубців. У міру підсихання і сходження сипі температура падає і самопочуття хворого поліпшується. 
Оскільки висипання з'являються не одночасно, то і підсихають вони в різний час. 
При важкому перебігу вітряної віспи можна спостерігати рясну висип на тілі і слизових оболонках (очей, рота і статевих органів), значне підвищення температури тіла, блювоту і погане самопочуття дитини. 

 

Лікування вітрянки: 
По-перше, якщо у дитини з'явилися висипання на шкірі і ви думаєте, що це вітрянка, все ж таки краще не гадати, а викликати лікаря. Він поставить точний діагноз і оцінивши стан дитини, призначить лікування. 
Зазвичай лікування проводиться будинку. 
Лікування вітрянки звичайно ж не передбачає ковтання пігулок, але забезпечити дитині особливі умови все-таки потрібно: 
постільний режим (на час появи висипки) рясне пітьедіета збагачена вітамінами і обмежене вживання м'ясних продуктів . стежити за чистотою натільної та постільної білизни, частіше його менять.рекомендуется змащувати 2-3 рази на день бульбашки 2-5% розчином марганцевокислого калію або 1% спиртовим розчином діамантового зеленого. стежити за тим, щоб дитина не розчісувала прищики. Якщо він здере корочку до того, як вона сама відпаде, на місці прищика залишиться слід на все життя. коротко стригти нігті малюкові, часто мити ручки з милом і відволікати його іграми, щоб руки весь час були заняти.прінімать душ під час хвороби небажано, необхідний тільки гігієнічний догляд за статевими органами дитини 
Ускладнення виникають вкрай рідко, але все-таки можливі: 
нагноенияабсцессыгеморрагические і гангренозні форми сепсисэнцифалитмиокардиткератитветряночная пневмоніяартріт 
Що робити для профілактики вітрянки?
От ви дізналися, що в групі, яку відвідує ваша дитина хтось захворів на вітрянку. Що робити? Швидше за все, що б ви не робили, ваш малюк, як і всі його "одногрупники» перехворіють, навіть якщо хворої дитини відразу ж ізолюють. Але є в цьому і плюси. Адже в дитячому віці вітрянка переноситься набагато легше, ніж у дорослому. 
Щоб полегшити перебіг хвороби лікарі радять підліткам та дорослим людям приймати препарати проти герпесу з ацикловіром. 


 

Здоровье ребенка. Cтатьи, обзоры, советы педиатров

 

 

 

 

 

НАЙХАРАКТЕРНІШІ ДИТЯЧІ ЗАХВОРЮВАННЯ

 

 

ДИТЯЧІ ХВОРОБИ

                                   

Грип — гостре інфекційне вірусне захворювання дихальних шляхів. Входить до групи гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Періодично розповсюджується у вигляді епідемій та  пандемій (захворюваність грипом переважає взимку). 

Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги. Найчастішим ускладненням грипу стає пневмонія, яка іноді може лише за 4-5 днів призвести до смерті хворого. Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень гриппу.

                   Як попередити зараження грипом типу А/H1N1?

·         уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції;

·         обмежити відвідини місць великого скупчення людей;

·          часто провітрювати приміщення;

·         часто мити руки з милом;

·         прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками;

·         уникати обіймів, поцілунків і рукостискань;

·         прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути;

·         якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів.

Як запобігти розповсюдженню грипу в КДНЗ?

·         під час епідемічного підйому захворюваності на грип нові діти в КДНЗ не приймаються;

·         виключається переведення дітей із групи в групу;

·         припинити відвідування КДНЗ сторонніми особами;

·         КДНЗ велике значення має щоденний огляд дітей при їх приході до неї зранку, і при щонайменших ознаках захворювання діти в колектив не приймаються;

·         приміщення, в якому знаходяться діти, повинні бути добре вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів протягом дня;

·         необхідне вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день;

·         необхідно дотримання дітьми правил особистої гігієни (часте миття рук протягом дня);

·         на час епідемії (пандемії) персонал КДНЗ повинен носити марлеві пов'язки;

·         персонал КДНЗ повинен бути щеплений проти сезонного або грипу А Н1N1 (при наявності вакцини);

·         особам, що були в контакті з дитиною, у якої підтверджений діагноз грипу А Н1N1, необхідно провести курс хіміопрофілактики озельтамівіром.

·         на час епідемії (пандемії) дитячі установи закриваються.

Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом?

·         навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд;

·         батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;

·         навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку;

·         батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;

·         навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри;

·         хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи);

·         утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей.

     Що робити, якщо дитина захворіла

                                на грип?

·         при перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря;

·         залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину в школу або до дошкільної установи;

·         хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей.

·         хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;

·         не допускати контакту хворого із здоровими членами сім'ї, окрім тих, хто доглядає за ним;

·         особа, що доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов'язку або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом;

·         маска повинна бути або одноразовою, яку після зміни викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою;

·         проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу;

·         щодня робити вологе прибирання приміщень оселі;

·         повітря в приміщеннях повинне бути достатньої вологості;

·         мати разові носові серветки і корзину для використаних серветок в межах досяжності хворого;

·         створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим;

·         якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря;

·         до приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо);

·         не слід займатися самолікуванням. Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар!

Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити негайнозвернутися за медичною допомогою? 

·         Прискорене або утруднене дихання.

·         Синюшність навкруги рота, інших шкірних покровів.

·         Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі.

·         Висока температура тіла.

·         Відмова дитини від пиття.

·         Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання.

·         Надмірне збудження дитини або поява судом.

·         Поява блювоти, частого рідкого стільця.

·         Скарги дитини на сильний головний біль.

·         Відсутність сечовипускання або сліз під час плачу.

 

                                                  

Комаровський: "Ефективних ліків, які захищають від грипу, не існує!”

   Педіатр Євген Комаровський - визнаний авторитет і для медиків, і для батьків. У своєму блозі доктор дуже вчасно виклав «Правила доктора Комаровського. Лікування і профілактика ГРЗ і грипу ». Ось вони.

Профілактика грипу

1. Є можливість зробити щеплення (дитині) - зробіть, але за тієї умови, що, по-перше, ви здорові і, по-друге, для вакцинації не треба буде сидіти в зашмаркленому натовпі в поліклініці. Останнє робить ваші шанси на адекватну вакцинацію примарними.

2. Ніяких ліків з доведеною профілактичною ефективністю не існує. Тобто ніяка цибуля, ніякий часник, ніяка горілка, які ковтаються вами або запихаєте в дитину, не здатні захистити ні від якого респіраторного вірусу взагалі, ні від вірусу грипу зокрема. Все, за чим ви вбиваєтеся в аптеках, усі ці нібито противірусні засоби, нібито стимулятори інтерфероноутворення, стимулятори імунітету і страшенно корисні вітаміни, все, що в аптеках на сьогодні зникло, все, чим уряд обіцяв у найближчі дні аптеки наповнити - все це ліки з недоведеною ефективністю, ліки, що задовольняють головну ментальну потребу українця  і росіянина - «треба щось робити».

Основна користь всіх цих ліків - психотерапія. Ви вірите, вам допомагає - я радий за вас, тільки не треба штурмувати аптеки - воно того не варте.

3. Джерело вірусу - людина і тільки людина. Чим менше людей, тим менше шансів захворіти. Карантин - чудово! Заборона на масові збори - чудово! Пройтися зупинку пішки, не піти зайвий раз до супермаркету - мудро!

4. Маска. Корисна штука, але не панацея. Обов’язково повинна бути на хворому, якщо поряд здорові: вірус вона не затримає, але зупинить крапельки слини, особливо багаті на вірус.

5. Руки хворого - джерело вірусу не менш значуще, ніж рот і ніс. Хворий торкається обличчя, вірус потрапляє на руки, хворий хапає все навколо, ви торкаєтеся цього всього рукою, - здрастуй, ГРВІ.

Не чіпайте своє обличчя. Мийте руки, часто, багато, постійно носіть із собою вологі дезинфікуючі гігієнічні серветки, мийте, тріть, не лінуйтеся!

Вчіться самі і вчіть дітей, якщо вже немає хустки, кашляти-чхати не в долоньку, а в лікоть.

Начальники! Офіційним наказом введіть у ввірених вам колективах заборону на рукостискання.

Користуйтеся кредитними картками. Паперові гроші - джерело поширення вірусів.

6. Повітря! Вірусні частинки годинами зберігають свою активність в сухому теплому і нерухомому повітрі, але майже миттєво руйнуються в повітрі прохолодному, вологому і рухомому. У цьому аспекті мітинг в центрі Києва, на який зібралося 200 000 людей, менш небезпечний, ніж збори 1000 людей у клубі в Ужгороді.

Гуляти можна скільки завгодно. Підчепити вірус під час прогулянки практично нереально. У цьому аспекті, якщо вже ви вийшли погуляти, так не треба показушно ходіння в масці по вулицях. Вже краще подихайте свіжим повітрям, а маску натягніть перед входом в автобус, офіс або магазин.

Оптимальні параметри повітря в приміщенні - температура близько 20 ° С, вологість 50-70%. Обов’язкове часте й інтенсивне наскрізне провітрювання приміщень. Будь-яка система опалювання сушить повітря. Саме початок опалювального сезону стає початком епідемії! Контролюйте вологість. Мийте підлогу. Включайте зволожувачі повітря. Наполегливо вимагайте зволоження повітря і провітрювання приміщень у дитячих колективах.

Краще тепліше одягніться, але не вмикайте додаткових обігрівачів.

7. Стан слизових оболонок! У верхніх дихальних шляхах постійно утворюється слиз. Слиз забезпечує функціонування т.зв. місцевого імунітету - захисту слизових оболонок. Якщо слиз і слизові оболонки пересихають - робота місцевого імунітету порушується, віруси, відповідно, з легкістю долають захисний бар’єр ослабленого місцевого імунітету, і людина захворює при контакті з вірусом з більшою вірогідністю. Головний ворог місцевого імунітету - сухе повітря, а також ліки, здатні висушувати слизові оболонки (з популярних і всім відомих - димедрол, супрастин, тавегіл, трайфед - список далеко не повний, м’яко кажучи). Зволожуйте слизові оболонки! Елементарно: 1 чайна ложка звичайної кухонної солі на 1 літр кип’яченої води. Заливаєте в будь-якій флакон-пшикалку (наприклад, з-під судинозвужувальних крапель) і регулярно пшикаєте в ніс (чим сухіше, чим більше народу навколо - тим частіше, хоч кожні 10 хвилин). Для тієї ж мети можна купити в аптеці фізіологічний розчин або готові сольові розчини для введення в носові ходи - салин, аква маріс, хумер, маример, носоль і т. д. Головне - не жалійте! Капайте, пшикайте, особливо тоді, коли з дому (з сухого приміщення) ви йдете туди, де багато людей, особливо якщо ви сидите в коридорі поліклініки.

Аптечка перелік засобів, які рекомендуются для профілактики ГРВІ

Вітаміни - перш за все С, А та групи В.

Продукти бджільництва (мед, прополіс, маточне молочко і т. д.).

Гомеопатичні засоби.

Індуктори інтерферону.

Фітоіммуномодулятори - тобто препарати рослинного походження, що поліпшують імунітет.

           Лікування грипу

 

ГРИП - ЛЕГКА ХВОРОБА ДЛЯ БІЛЬШОСТІ.

Лікування ГРВІ взагалі і грипу зокрема - це не ковтання пігулок! Це створення таких умов, щоб організм легко з вірусом впорався.

ПРАВИЛА ЛІКУВАННЯ      

1. Тепло одягнутися, але в кімнаті прохолодно і волого. Температура близько 20 ° С, вологість 50-70%. Мити підлогу, зволожувати, провітрювати.

2. Категорично не примушувати їсти. Якщо просить (якщо хочеться) - легке, вуглеводне, рідке.

3. Пити (поїти). Пити (поїти). Пити (поїти)!

Температура рідини дорівнює температурі тіла. Пити багато. Компоти, морси, чай (в чай дрібно порізати яблучко), відвари родзинок, кураги. Якщо дитя капризує - це буду, а це ні - хай п `є що завгодно, лише б пив. Ідеально для пиття - готові розчини для пероральної регідратації. Продаються в аптеках і повинні там бути: регідрон, хумана електроліт, гастроліт і т. д. Купуйте, розводьте за інструкцією, пийте.

4. У ніс часто сольові розчини.

5. Усі «відволікаючі процедури» (банки, гірчичники, припарки, ноги в окропі і т. д.) - класичний совковий батьківський садизм і знову-таки психотерапія (треба щось робити).

6. Якщо надумали боротися з високою температурою - тільки парацетамол або ібупрофен. Категорично не можна аспірин.

7. При ураженні верхніх дихальних шляхів (ніс, горло, гортань) ніякі відхаркувальні засоби не потрібні - вони тільки підсилять кашель. Ураження нижніх дихальних шляхів (бронхіти, пневмонії) не мають до самолікування ніякого відношення. Тому самостійно ніяких «лазолванів-мукалтинів» і т. п.

8. Протиалергічні засоби не мають до лікування ГРВІ ніякого відношення.

9. Вірусні інфекції не лікуються антибіотиками. Антибіотики не зменшують, а збільшують ризик ускладнень.

10. Всі інтерферони для місцевого застосування - ліки з недоведеною ефективністю або «ліки» з доведеною неефективністю.

Коли потрібен лікар

- Відсутність поліпшень на четвертий день хвороби;
- Підвищена температура тіла на сьомий день хвороби;
- Погіршення після поліпшення;
- Виражена тяжкість стану при помірних симптомах ГРВІ;
- Поява ізольовано або в поєднанні: блідості шкіри; спраги, задишки, інтенсивного болю, гнійних виділень;
- Посилення кашлю, зниження його продуктивності; глибокий вдих призводить до приступу кашлю;
- При підвищенні температури тіла не допомагають, практично не допомагають або дуже ненадовго допомагають парацетамол та ібупрофен.

Лікар потрібен обов’язково і терміново:

- Втрата свідомості;
- Судоми;
- Ознаки дихальної недостатності (утруднене дихання, задишка, відчуття браку повітря);
- Інтенсивний біль де завгодно;
- Навіть помірний біль в горлі при відсутності нежиті;
- Навіть помірний головний біль у поєднанні з блювотою;
- Набряклість шиї;
- Висип, який не зникає при натисканні на неї;
- Температура тіла вище 39 ° С, яка не починає знижуватися через 30 хвилин після застосування жарознижуючих засобів;
- Будь-яке підвищення температури тіла в поєднанні з ознобом і блідістю шкіри.

Лікування грипу:   

Максимальне обмеження обсягу їжі.

Збільшення кількості випитої рідини.

Режим чистого прохолодного вологого повітря (але одягатися тепло), оптимально температура 18-20 ° С, відносна вологість - 50-70%.

Сольові краплі в ніс (наприклад, фізіологічний розчин) - без обмежень.

Будь-які інші ліки - тільки за згодою з лікарем.

Пам’ятайте: грип викликається вірусом. Антибіотики на віруси не  діють і до лікування грипу ніякого відношення не мають!

           

   

  Відповіді лікаря Комаровського на запитання

 

 

        www.komarovskiy.net/faq/

 

 

Про профілактичні щеплення. Чи потрібно робити дітям щеплення?

 

профілактичні щепленняДуже часто батьки запитують: чи варто робити дітям профілактичні щеплення? Чи не краще надати маляті перехворіти дитячими інфекційними хворобами, такими, як кір, кашлюк і інші, поки він ще малий? Адже багато хто знає, що у дорослих ці хвороби проходять набагато важче.

Чи не виявить щеплення негативного впливу на організм дитини? Адже і терміни імунітету, тобто несприйнятливості до хвороби після різних щеплень не так вже й тривалі (в середньому 2-5 років).
Позитивна роль щеплень в минулому:Отже, чи потрібні профілактичні щеплення? Ми знаємо, які страшні смертельні хвороби існували раніше. Епідемії чуми, чорної віспи охоплювали міста, країни, цілі континенти. Населення часто вимирало повністю, видужували одиниці … Однак зараз ці захворювання майже не зустрічаються. Так, останні випадки захворювання чорною віспою були зареєстровані в 70-х роках, у зв’язку з чим і були скасовані обов’язкові щеплення проти віспи у нас і за кордоном. Саме профілактичні щеплення у всіх країнах позбавили людство від цих страшних інфекцій.

Вперше профілактичні щеплення були зроблені англійським лікарем Е. Дженнер наприкінці XVIII століття. У цей час ще не було нічого відомо ні про імунітет, тобто про захисні сили організму проти інфекцій, ні про те, як можна зменшити сприйнятливість людини до хвороби. Не знали нічого і про збудників інфекційних хвороб — віруси, мікроби. Отже, в той час не могли знати і про те, що введення в організм ослаблених або вбитих збудників інфекційних хвороб призводить до інтенсивного вироблення специфічних захисних антитіл, що і оберігає людину від захворювання. Не було теоретичних знань основ імунітету, але була спостережливість та інтуїція чудового лікаря. Дженнер зауважив, що жінки-коровніци ніколи не хворіють чорною віспою.

А вони ж, доглядаючи за коровами щоденно, зустрічаються з худобою, яка хворіє «коров’ячої» віспою. Тоді доктор прищепив людям вміст бульбашок «коров’ячої» віспи і довів, що у щеплених виробляється несприйнятливість до натуральної віспі. Матеріал, взятий із бульбашок «коров’ячої» віспи, назвали вакциною від латинського слова «vaccina» — у перекладі: «коров’яча». Багато років по тому, за пропозицією Лун Пастера, всі препарати, що попереджають захворювання, стали називати вакцинами. Так уперше 200 років тому був знайдений захист від епідемій чорної віспи.

Уже в наш час з успіхом були ліквідовані такі страшні інфекційні хвороби, як дифтерія та поліомієліт. Після початку вакцинації дітей проти поліомієліту зовсім зникли найстрашніші — паралітичні форми захворювання. Дифтерія майже повністю зникла в Москві на початку 60-х років. Поодинокі випадки зустрічалися і згодом, але вони були привізними — «вокзальна» дифтерія. Проте в даний час дифтерія з’явилася знову.

Основна причина появи цього захворювання в Москві та інших містах — це міграції великих груп населення в результаті тих катаклізмів, які зараз мають місце в країні. Є й інші причини: багато московських дітей не отримують щеплень з-за різних захворювань. У більшості дорослих людей також зник імунітет до цього захворювання. Всі ці причини створили грунт для нового спалаху дифтерії у наш час на початку серед дорослих, а потім і серед дітей.

 

 

Щеплення небезпечні, але все-таки потрібні: Отже, чи потрібно робити дітям щеплення? Так, потрібно. Особливо проти дифтерії та поліомієліту. Чи справляють щеплення негативний вплив на організм дитини? Безумовно, вони не безпечні і не раз зустрічаються ускладнення. Саме лікарі стаціонарів найчастіше спостерігають реакції або захворювання, що виникають після введення вакцин. Дільничні педіатри, як правило, відсилають таких дітей в лікарню для постановки діагнозу і лікування. Майже у  всіх випадках післяпрививочних ускладнень порушуються ті чи інші правила — інструкції із прищепної справи, наявні під рукою кожного лікаря. Наведено кілька прикладів:

У лікарні ім. Русакова  спостерігався випадок дуже важкого хворого з енцефалітом (запальний процес у мозку), причиною виникнення якого було профілактичне щеплення проти віспи. Це щеплення зробили малюкові, у якого були ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску після пологів. Варто було тільки почекати з щепленням до 1-1,5 років, як написано в інструкції, — «вакцинацію починати не раніше ніж через 12 місяців після зникнення патологічних симптомів і тільки після укладення невропатолога» — і не було б такої біди. Ця дитина після 6 місяців стала добре розвиватися, і лікар, в порушення інструкції, вирішив зробити щеплення, не дивлячись на симптоми, що мали місце в перші місяці життя малюка.

Інший приклад — важке ускладнення після щеплення проти дифтерії у дитини з ексудативним діатезом. Дитина з родини, де мати і бабуся страждали екземою. У малюка був неяскраво виражений ексудативний діатез. Як сказано в інструкції? «Прищеплювати через 6 місяців після зникнення шкірних змін». Перше щеплення він переніс добре, проте мати зазначила, що у малюка стали з’являтися вночі короткочасні напади утрудненого дихання. Після другої вакцинації розвинувся напад бронхоспазму, посилилися шкірні прояви алергії; дитину довелося госпіталізувати.

Наступний приклад: хлопчик лікувався в лікарні у зв’язку з хронічним шлунково-кишковим захворюванням. При обстеженні звернули увагу на ходу дитини: було враження, що він переніс параліч. Мати розповіла, що кульгавість у дитини з’явилася після щеплення проти поліомієліту. Мабуть, виник так званий «вакциноассоціорованний» поліомієліт, тобто захворювання, викликане щепленням, зробленим відразу після загострення хронічного захворювання травного тракту.

Жива вакцина проти поліомієліту (вакцина Сейбіна), якою щеплять у нас і за кордоном, не повинна вводитися дітям під час гострих шлунково-кишкових захворювань і в періоді загострень хронічних хвороб. Слід вилікувати дитину, а вакцинацію провести через 1-1,5 місяця після одужання. У хворому кишечнику живий вірус поліомієліту може почати розмножуватися і викликати захворювання.

Вакцинацію після гострих інфекцій респіраторного тракту можна починати тільки через місяць після одужання.

Можна було б навести ще багато інших прикладів, але всі вони свідчать про те, що післяпрививочні ускладнення пов’язані в основному навіть не з якістю самих вакцин, а з порушенням всім відомих інструкцій з проведення профілактичних щеплень.

Треба розбирати всі випадки післяпрививочних ускладнень, розбирати у присутності всіх лікарів району, а не приховувати їх. Так само, як у лікарнях завжди розбирають і аналізують усі важкі наслідки захворювань. Якщо б кожен випадок ускладнень докладно розбирали в поліклініках, на районних конференціях лікарів, то дільничному лікареві було б значно легше працювати.Лікар не повинен боятися звинувачень у невиконанні щеплень! Якщо б всі недоліки в організації виконання щепленьрозкривалися, то і завідувачі відділеннями вимагали б від дільничних лікарів не кількість щеплень, а їх якісне виконання.

 

На жаль, порушення правил та інструкцій при виконанні щеплень нерідко виявляється звичайною справою в лікувальних установах, адже їх недотримання часом загрожує дітям смертельною небезпекою.

Зараз багато лікарів вважають, що треба «сміливіше» робити щеплення проти дифтерії у зв’язку з несприятливою епідеміологічною обстановкою з цією інфекцією. Але тоді чому ж так суворо потрібно дотримуватися сьогодні прищепний графік? Мама хоче зробити маляті щеплення проти дифтерії, а їй кажуть, що спочатку належить зробити проти туберкульозу. Відомо, що інтервал між цими вакцинації повинен бути не менше двох місяців. Відомо також, що протидифтерійний імунітет виникає частіше після другої вакцинації (повинна проводитися через 45 днів після першої).

Отже, під час епідемії дифтерії щеплення проти нього відкладається в середньому на 2-3 місяці. А якщо врахувати той факт, що нещеплені діти — це діти, щеплення яким не робилися, як правило, через часті хвороби, і вони можуть в цей термін знову захворіти, то щеплення відкладається ще на довгий час. Чи правильно це? Не потрібно зараз порушити звичайний графік з тим, щоб більшу кількість дітей захистити від дифтерії? До того ж багато лікарів вважають, що щеплення проти туберкульозу — не основний, а тільки допоміжний захід боротьби з цим захворюванням. У той же час всі ми знаємо, що вакцинація проти дифтерії ефективна. У нас вже був досвід повного зникнення цієї страшної інфекційної хвороби у дітей протягом майже 30 років.

Батькам необхідно знати наступне: не можна робити щеплення і відразу ж віддавати дитину до дитячого закладу. Діти повинні адаптуватися до нових умов життя. Зазвичай в періоді адаптації після надходження в садок вони починають часто хворіти. І, як правило, неможливо довести вакцинацію до кінця з-за нескінченних простудних захворювань. А якщо й доводимо, то ризикуємо або отримати ускладнення на щеплення, або не отримати у дитини бажаного імунітету до інфекцій. Краще зробити щеплення за кілька місяців до надходження в садок. Тоді період адаптації дитини до нового середовища пройде легше. Цим же ми вбережемо дитину від прищеплювальних ускладнень.

Ослабленим дітям краще робити щеплення вакциною, в якій не міститься противококлюшний компонент (АДСМ), так як більшість лікарів вважає, що саме з цим компонентом найчастіше пов’язані несприятливі реакції на щеплення.

Після будь-якого щеплення у дитини протягом 2-3 діб може бути невелике підвищення температури, млявість, дратівливість. Дитина як би в легкій формі переносить інфекцію. Протягом цих днів варто залишити її вдома, дати можливість побільше полежати в ліжку, не перегодовувати, багато поїти. Будь-які процедури, а також походи в лазню, фізкультурні заняття, екскурсії краще відкласти в середньому на 6-7 днів.

Тільки дотримання всіх правил справи прищепння гарантує розвиток імунітету у дитини і дозволяє уникнути прищеплювальних реакцій і прищепних ускладнень.