www.radiobells.com #radiobells_script_hash
Слушать онлайн радио

Правова абетка

 

Головним спеціалістом Першотравенського бюро правової допомоги Павлоградського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги Кобзар С.О. в рамках проведення Всеукраїнського тижня права було проведено семінар з працівниками КДНЗ «Білочка» (адміністрація, вихователі, помічники вихователів, працівники господарчої служби) на тему: «Права людини» з нагоди проголошення Загальної декларації прав людини. На даному заході було повідомлено історію виникнення прав людини, основні статті Декларації. Наприкінці семінару в дискусійному порядку було обговорено додержання норм Загальної декларації з прав людини як в Україні так і в усьому світові.

      Керівником Першотравенського бюро правової допомоги Павлоградського місцевого центру з надання БВПД Голубко О.В. було проведено правоосвітній захід в дошкільному навчальному заході «Білочка». З дітлахами та вихователями були переглянуті мультфільми та проведена бесіда по зробленим висновкам щодо перегляду. Вся малеча відповідала на задані питання та уважна слухала керівника Бюро.

 

 

Мир і дружба – не дива, або Знай свої права

                 Незважаючи на те що ти ще маленький, ти все одно людина, яка має права. Свої права ти можеш знайти у спеціальному документі, який називається Конвенція про права дитини. У цьому документі записані твої права, якими ти можеш користуватися до 18-ти років, тому що після цього ти стаєш дорослим. Конвенція є доволі складним документом, тому    ми коротко розповімо тобі про твої права:

·         ти маєш право на життя. Ніхто не може позбавити тебе цього найціннішого дару!

·         ти маєш право на піклування і турботу. Це означає, що твої батьки повинні піклуватись про тебе, дбати про твої інтереси;

·         ти маєш право на достатнє харчування та дах над головою. Про це також піклуються твої батьки, а якщо їх у тебе немає, то держава;

·         ти маєш право на розваги. Дорослі повинні будувати для тебе дитячі майданчики та місця проведення дозвілля. Це стосується і театру, в якому повинні також ставитись вистави для дітей;

·        ти маєш право на освіту. Хочеш ти того чи ні, але ти повинен ходити до школи. Якщо ти хочеш стати відомою людиною, то ти обов’язково повинен навчатися!

·         ти маєш право на медичну допомогу. Якщо ти поранився, то ти можеш звернутися до лікаря, який тобі допоможе!

·         ти маєш право на приватне життя. Ніхто не може перевіряти твої речі, читати твої листи. Ніхто не може казати тобі погані слова, принижувати тебе;

·         ти маєш право висловлювати свою точку зору, але вона не повинна ображати інших людей.

    Пам’ятай, що ти людина, ніхто не може тебе ображати, бити, жорстоко і несправедливо поводитись з тобою, примушувати працювати на дорослих.

  Якщо ти став жертвою подібного поводження, ти можеш звернутись за допомогою до міліції.  

 

 

Презентація: Я і мої права (вихователь – Будай Ю.С.)

 

 

  В КДНЗ «Білочка» продовжується робота щодо правовиховної та правоосвітньої діяльності з дітьми, батьками та працівниками закладу, де дітям надаються початкові знання про норми поведінки, формуються навички їх дотримання, виховується повага до батьків, вихователів, ровесників, людей похилого віку, діти знайомляться зі своїми правами та обов'язками, систематично спрямовуються зусилля на пошук та впровадження нових форм і підходів до організації правовиховної та правоосвітньої роботи з дошкільнятами, забезпечується творчий та конструктивний підхід до організації такої роботи, накопичується певний позитивний досвід, розробляються  методичні рекомендації та поради.

   У квітні 2013р. пройшла зустріч з головним спеціалістом Першотравенського міського управління юстиції Прохода О.Г., яка надала дітям інформацію з правового виховання за допомогою наочного матеріалу.

 

   

 

   

 

 

 З 25 листопада до 10 грудня 2012 року

у  КДНЗ «Білочка» проводиться щорічна акція

«16 днів проти насильства»

Нормативно-правова база захисту дитини від насильства

Захист дітей, забезпечення їх повноцінного розвитку проблема національного значення, яка повинна розглядатися і розв’язуватися в різних контекстах: історичному, соціологічному, культурологічному, демографічному, педагогічному і, безумовно, юридичному. Мова йде про закріплення певними законами та іншими нормативно-правовими актами чітко визначених правил, норм, стандартів і вимог щодо організації життєдіяльності дитини.

Першим міжнародним документом, в якому розглядалась проблема прав дитини, була Женевська декларація 1924 року, спрямована на створення умов, що забезпечують нормальний фізичний і психічний розвиток дитини, право дитини на допомогу, належне виховання, захист. Важливим документом стала прийнята 10.12.1948 р. Генеральною асамблеєю ООН Загальна декларація прав людини (введена в дію з 1976 р.). У ній вперше зафіксовані основи захисту прав дітей. Свій розвиток Декларація отримала в пакетах прав людини, що гарантували рівні права всім дітям і забезпечення розв’язання їх основних соціальних проблем.

Генеральна асамблея ООН  20.11.1959 р. прийняла Декларацію прав дитини – документ, який регулює становище дитини в сучасному суспільстві. Декларація складається з 10 принципів, якими проголошується, що дитині, незалежно від кольору шкіри, мови, статі, віри, законом повинен бути забезпечений соціальний захист, надані умови та можливості, що дозволили б їй розвиватись фізично, розумово, морально, духовно.

Документом, де проголошується, що людство зобов’язане дати дітям усе найкраще, надійно забезпечити дитинство, яке гарантує в майбутньому розвиток повнолітніх громадян, стала Конвенція про права дитини, схвалена ООН 20.11.1989 р. Україна ратифікувала Конвенцію в 1991 році та внесла відповідні зміни до національного законодавства. Її ратифікували 189 країн світу. Серед тих, хто не ратифікував Конвенцію – США та Сомалі.

Держави-сторони, зокрема, мають вживати на національному, двосторонньому та багатосторонньому рівнях всі необхідні заходи щодо протидіїї схиляння або примусу дитини до будь-якої незаконної сексуальної діяльності, використання дітей з метою експлуатації у проституції або в іншій незаконній сексуальній практиці, використання дітей з метою експлуатації у порнографії та порнографічних матеріалах; щодо попередження викрадення дітей, торгівлі дітьми чи їх контрабанди в будь-яких цілях і в будь-якій формі. Вони повинні захищати дитину від усіх форм експлуатації, що завдають шкоди будь-якому аспекту добробуту дитини.

Головні положення, які пронизують майже всі міжнародні правові акти – це абсолютні заборони на жорстоке поводження з особою, перш за все з дітьми. Цей принцип не має порушуватись в жодній з ситуацій, без виключення. Але, на жаль, він порушується досить часто, різними способами і в різних країнах.

Міжнародний принцип заборони усіх видів жорстокого поводження з людиною став одним з основних принципів національного законодавства України. Ратифікувавши основні міжнародні документи з прав дитини, Україна взяла на себе зобов’язання відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини вжити всіх заходів (законодавчих, адміністративних і просвітницьких) щодо захисту дітей від насильства у всіх його проявах, недбалого піклування, чи депривації. Україна вперше в Конституції зазначила, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом, держава забезпечує гарантії державного утримання та виховання дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування (ст. 52). Правова база складається з Конституції України, відповідних кодексів України, законів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, а також відомчих правових актів, державних програм.

На підставі положень Конституції України і Конвенції ООН про права дитини 26.04.2001 р. в Україні був прийнятий Закон "Про охорону дитинства",  який визначає охорону дитинства стратегічним загальнонаціональним пріоритетом із метою забезпечення реалізації прав дитини на все життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

Держава через органи опіки та піклування, служби у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у порядку, встановленому законодавством, має надавати дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого ставлення до дитини, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для припинення насильства, відповідно до чинного законодавства, дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів. Розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється.

Згідно з Сімейним кодексом, сім’ю визнано основним осередком суспільства, найкращою умовою для виховання та розвитку дітей. У Кодексі по-новому визначені права членів сім’ї, захист яких через створення умов для їхньої реалізації є метою соціальної роботи.

Права членів сім’ї у новому Сімейному кодексі відображають міжнародні стандарти прав людини в суспільстві з урахуванням особливостей сім’ї та її соціального інституту – шлюбу (вперше законодавчо визнані позашлюбні сім’ї) і спрямовані на забезпечення виховання та розвитку дитини в сім’ї, охорону батьківства і материнства, розвиток подружжя, що є можливим за умови виконання членами сім’ї своїх обов’язків стосовно один одного на основі домовленостей (угоди) щодо правил сімейного життя або захисту прав членів сім’ї через суд.

Захист від найбільш небезпечних порушень прав неповнолітніх забезпечує Кримінальний кодекс України. Він містить як загальні норми, що захищають всіх громадян від жорстокого поводження, так і норми, безпосередньо спрямовані на захист життя та здоров’я та недоторканності неповнолітнього.

На національному рівні в Україні прийнято ряд законодавчих та нормативно-правових актів, які захищають людину від насильства в сім’ї, а також регламентують діяльність правоохоронців щодо попередження та припинення насильства в сім’ї.

Конституція України є тією юридичною базою, норми якої визначають та гарантують охорону і захист прав, свобод та інтересів сім’ї та людини. Це такі статті Конституції України як: право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (ст. 27); ніхто не може зазнавати втручання в його особисте та сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 32); право на звернення до державних інституцій (ст. 40); право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (ст. 41); право на житло (ст. 47); права та свободи людини й громадянина захищаються судом (ст. 55); право знати свої права та обов’язки (ст. 57).

Кодекс про шлюб та сім’ю України визначає сферу сімейних та родинних відносин. Ним передбачені відповідні правові гарантії з охорони й захисту прав та інтересів сім’ї, регулюється порядок вирішення спорів між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами родини, а також визначені правові наслідки щодо недотримання ними своїх обов’язків.

Дитина будь якого віку вправі особисто звернутися в органи опіки й піклування, служби у справах неповнолітніх, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, інші уповноважені органи за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.

Особа, яка досягла 14-ти років, має право самостійно подавати заяви про позбавлення батьків батьківських прав.

Основні підстави для позбавлення батьківських прав:

1. Відмова батьків забрати дитину з пологового будинку і не виявлення протягом 6 місяців щодо неї батьківського піклування.

2. Ухилення від виконання матір’ю чи батьком своїх обов’язків по вихованню дитини. Мова йде про навмисне ухилення, коли особа повністю усвідомлює наслідки своєї поведінки.

3. Жорстоке поводження з дитиною.

4. Алкоголізм або наркоманія батьків.

5. Експлуатація дитини, примушування її до жебракування та бродяжництва.

6. Засудження батька чи матері за вчинення умисного злочину щодо дитини.

 

15 листопада 2001 року в Україні прийнято Закон "Про попередження насильства в сім’ї".

      Психологічний аспект жорстокого поводження з дітьми у сім

 Психологічний захист від насильства над дітьми в сім’ї

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ПРО ТЕ, ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД ПРАВОПОРУШЕНЬ

·  Дитина має право бути самою собою. Не порівнюйте її з іншими.

· Дитина має право зробити свій вибір. Не командуйте нею, не принижуйте.       

     · Дитина має право на помилку. Вона справиться з труднощами, якщо ви допоможете їй. Не загрожуйте й не залякуйте її.

     · Дитина має право бути потрібною. Не обвинувачуйте її в тому, що в дорослих багато проблем.

     · Дитина має право бути доброю. Не критикуйте дитину. Допомагайте дитині думати про себе добре.

     · Дитина має право бути улюбленою. Навчіть дитину любити себе й інших.

     · Просто любить її за те, що вона є!

     · Дитина має право на життя. Вселяйте в дитину віру, надію, оптимізм!

 

  Нормативні документи, що визначають права та обов'язки  батьків:

 

Закон України "Про дошкільну освіту"

Конвенція про права дитини

Закон України "Про охорону дитинства"

Національна програма "Діти України"

Декларація прав дитини

 

МІЖНАРОДНІ ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ ПРО ПРАВА ДІТЕЙ

 Правові акти:

 1. Конвенція ООН про права дитини:

 Прийнята та відкрита для підписання, ратифікації та приєднання

 резолюцією 44/25 Ген. Асамблеї 20 листоп. 1989р. Набула чинності для

 України з27 вересня 1991р. // Психолог.– 2004.– № 3–4.– Вкл. Текст Конвенції

 ООН про права дитини.

 2. Конвенція ООН про права дитини.– ЮНІСЕФ, Б.р.– 31 с. 
 3. Конвенция о правах ребенка: Конвенция ООН.– М.: РИОР,
2004.– 24 с. 
 4. Конвенция о правах ребенка: Конвенция ООН.– М.: Изд. Дом ИНФРА-М,

 2003.– 24 с. 
  5. Про приєднання України до Конвенції про цивільно-правові аспекти

  міжнародного викрадення дітей: Закон України, 11 січ. 2006 р., № 3303-iV

  // Уряд. кур’єр.– 2006.– 2 лют.– С. 18.