ВУЗ ШАГ
www.radiobells.com #radiobells_script_hash
Слушать онлайн радио

Консультпункт

 

 

Комп’ютер – як одна із сучасних технологій

розвитку дитини –дошкільника

 

У сучасному світі, інформаційний вплив на людину є настільки великим, що дедалі частіше нам доводиться звертатися по допомогу до різноманітної техніки. Зараз важко уявити собі людину, яка не користується телебаченням і радіо, комп’ютером, електричним чайником і холодильником, і цей список можна продовжувати нескінченно.

Все наше життя стало настільки залежним від створених нами речей, що якби людина раптом втратила їх, то довго проіснувати в цьому світі вона б не змогла. У час електроніки і інформатики необхідно крокувати в ногу з технічним прогресом.
Ми живемо в століття інформації, в часи, коли відбувається комп’ютерна революція і є свідками того, що комп’ютери вже зайняли міцні позиції в багатьох галузях сучасного життя, швидко проникають у школи і сім’ї. В сучасних умовах України комп’ютер є своєрідним “інтелектуальним знаряддям” і дозволяє людині вийти на новий інформаційний рівень.

Комп’ютер, як інструмент для обробки інформації, може служити і потужним технічним засобом навчання і відігравати роль незамінного помічника у вихованні дошкільників.

Психологи відзначають: чим раніше дитина познайомиться з комп’ютером, тим меншим буде психологічний бар’єр між нею і машиною, тому що в дитини практично немає страху перед технікою. Чому? Тому що комп’ютер приваблює дітей, як будь-яка нова іграшка, і саме так у більшості випадків вони на нього дивляться.

Спілкування дітей дошкільного віку з комп’ютером починається з комп’ютерних ігор, ретельно підібраних з урахуванням віку й навчальної спрямованості.

Однією з найважливіших функцій комп’ютерних ігор є навчальна. Комп’ютерні ігри створені так, що дитина може собі уявити окреме поняття або конкретну ситуацію, а одержати узагальнене поняття про всі схожі предмети або ситуації. У такий спосіб у дитини розвиваються такі важливі операції мислення як узагальнення і класифікація. Під час гри на комп’ютері, дитина рано починає розуміти, що предмети на екрані - це не реальні речі, а тільки знаки цих реальних речей. Таким чином, у дітей починає розвиватися так звана знакова функція свідомості, тобто розуміння того, що є кілька рівнів навколишнього середовища - це й реальні речі, і картинки, схеми, слова або числа і т.ін.

Під час комп’ютерних занятть у дітей поліпшуються пам’ять і увага. Діти в ранньому віці мають мимовільну увагу, тобто вони не можуть усвідомлено намагатися запам’ятати той або інший матеріал. Дитина мимоволі звертає увагу на навчальний матеріал якщо він є яскравим й цікавим. І тут комп’ютер просто незамінний, тому що передає інформацію у привабливій для дитини формі, а це не тільки прискорює запам’ятовування матеріалу, але й робить його осмисленим і довгостроковим.

Заняття дітей на комп’ютері мають велике значення не тільки для розвитку інтелекту, але й для розвитку їхньої моторики. У будь-яких іграх, від найпростіших до складних, дітям необхідно вчитися натискати пальцями на певні клавіші, що розвиває дрібну моторику. Учені зазначають, що чим більше ми робимо дрібних і складних рухів пальцями, тим більше ділянок мозку включається в роботу. Як і руки, очі також широко представлені в корі головного мозку. Чим уважніше ми вдивляємося в те, над чим працюємо, тим ефективнішим буде процес запам’ятовування. Ось чому так важливо формувати моторну координацію і координацію спільної діяльності зорового й моторного аналізаторів, що з успіхом досягається на заняттях, де діти працюють з комп’ютером.

Спілкування з комп’ютером викликає в дітей жвавий інтерес, спочатку як ігрова діяльність, а потім і як навчальна. Цей інтерес лежить в основі формування таких важливих структур, як пізнавальна мотивація, довільні пам’ять й увага, адже саме ці якості забезпечують психологічну готовність дитини до навчання в школі.

Комп’ютерні ігри вчать дітей переборювати труднощі, контролювати виконання дій, оцінювати результати. Завдяки комп’ютеру стає ефективним навчання цілеспрямованості, плануванню, контролю і оцінки результатів самостійної діяльності дитини, через сполучення ігрових і не ігрових моментів. Дитина входить у сюжет ігор, засвоює правила, відповідно діє і прагне досягнення результатів. Крім того, практично у всіх іграх є свої герої, яким потрібно допомогти виконати завдання. Таким чином, комп’ютер допомагає розвити не тільки інтелектуальні здібності дитини, але й виховати вольові якості, такі як самостійність, зібраність, зосередженість, посидючість, спонукає дитину до співпереживання, допомоги героям ігор тощо, збагачуючи тим самим його ставлення до навколишнього світу.

Педіатр з університету Вейна Сяомін Лі і психолог з університету Огайо Меліса Аткінс дійшли висновку, що дошкільники, які користуються комп’ютером, краще підготовлені до одержання середньої освіти. Як з’ясувалося, малолітні комп’ютерщики набагато успішніше проходять тести на підготовку до школи в порівнянні з їхніми однолітками. У той же час, відеоігри не справляють подібного позитивного впливу на розвиток пізнавальних здібностей дітей, такий як робота з персональним комп‘ютером.

Однак, крім ігор, дошкільники, наслідуючи батьків, намагаються на комп’ютері ще й працювати: вони друкують, малюють, пробують користуватися різними пристроями та програмами. Використання комп’ютера поліпшує дитячі моторні навички й здібності щодо мов, допомагає розпізнавати цифри та літери.

Водночас існують альтернативні думки щодо використання комп’ютера в дошкільному віці. Учені спираються на твердження про шкоду, якої завдає комп’ютер інтелекту дитини, оскільки в основі комп’ютерних ігор – моторні реакції, а не свідома психічна діяльність. У маленьких комп’ютерних гравців, на відміну від тих, хто малює, ліпить, моделює з натуральних предметів та ін., значно гірше розвиваються лобові частини мозку, які регулюють самоконтроль, удосконалюють пам’ять, сприяють накопиченню знань, тобто відповідають за інтелектуальний розвиток. Попри все, слід враховувати, що комп’ютер шкодить фізичному розвиткові дитини, оскільки є джерелом електромагнітних коливань.

Використання комп’ютерів для занять з дітьми в дошкільних навчальних закладах ще не стало масовим, а тільки починається. Ідея виховання нового покоління підготовленого до роботи з комп’ютером – важлива і перспективна як для розвитку суспільства в цілому, так і для самого покоління. Адже комп’ютер міцно вкорінився в науку, промисловість, культуру нашого суспільства. А для майбутнього покоління він стане часткою їхнього життя.

 Консультація для батьків "Яка родина – така й дитина"

        Стосунки батьків між собою, їх взаємини з дітьми, внутрисімейна атмосфера загалом – все це  незмінна практична школа батьківства й материнства. Добра ця школа – і виховання буде добрим; якщо ж нервова і тривожна, то діти зростають нервові, тривожні чи байдужі, егоїстичні, морально й духовно глухі.

      Звичайно, вплив батьків на дітей завжди індивідуальний, і вони мають більше можливостей враховувати вікові та особистісні особливості дитини. Безперечно, що найкращі умови для розвитку і вихованні дитини має сім'я, в якій проживає кілька поколінь. У такій сім'ї, як правило, є різні види стосунків між старшими і молодшими поколіннями та можливості передання і взаємозбагачення особистості дітей і дорослих, засвоєння сімейних ролей в процесі безпосередньої життєдіяльності родини.

        На жаль, як свідчить статистика в Україні, як і в інших європейських країнах, переважає нуклеарна (одноядерна – батьки і діти) сім'я. Більш того, зниження рівня життя в державі, погіршення соціальних, санітарних, гігієнічних, побутових умов життя, а у зв’язку з цим і психологічних, призводить до деформації почуття відповідальності, юридично-правового і морально-етичного обов’язку, що відбивається на сім'ї. В Україні зменшується рівень народжуваності дітей і помітно зростає кількість неповних сімей.

Сильним негативним фактором у вихованні дітей стає факт розлучення батьків. Залишення сім'ї батьком (або матір'ю), що, як правило, супроводжується офіційним розірванням шлюбу, може різко змінити морально-психологічний стан дитини і часто має руйнівний вплив на її психологічний світ, поведінку, віру в морально-духовні цінності та ідеали людей.

        Після розлучення колишньому чоловікові чи дружині слід чітко обумовити в інтересах дитини новий стиль контактів і вимог, адже батьки завжди мають підтримувати хоча б найменший контакт із дітьми, незважаючи на те, що він може бути для одного або й обох небажаним. Ці контакти сприятимуть психічній врівноваженості, нормалізації розвитку дитини, гуманізації, її ставлення до батьків. Жоден із батьків не може принижувати іншого і присутності дитини та саму дитину. Емоційну напруженість взаємин батьків діти відчувають без слів, поглядів, жестів і міміки, навіть тоді, коли їх при цьому немає. Вони відчувають це інтуїтивно, серцем, душею, якимось особливим родинним почуттям, що не піддається критеріальним вимірам.

Для повноцінного розвитку, як певну компенсацію за розлучення батьків, діти потребують постійних, стабільних стосунків з обома батьками, а це означає, що мати і батько, який здебільше проживає окремо, мусять обговорити умови їх теперішнього життя, осмислити ситуацію, в якій опинилися і зберегти ті кращу почуття, які в них залишилися з попередніх стосунків.

        У кожній сім'ї дитині відводиться певна роль, відповідно до якої будуються її взаємини з батьками залежно від її віку, незначного життєвого досвіду. Батьки для дітей мають бути джерелом емоційного тепла і підтримки, владою, розпорядником благ, зразком і прикладом для наслідування і, звичайно, мудрими порадниками.

Авторитет матері (батька) зростає в очах дитини, якщо вони, знаючи її проблеми, допомагають безболісно їх розв’язати. Це залежить від загальнокультурного рівня батьків, їх освіченості, педагогічної підготовленості, способу життя, ціннісних орієнтацій, реакції на становище, що склалося, оптимізм і віру на краще життя родини і дитини. При цьому мати має враховувати, що дефіцит чоловічого впливу веде до порушення не лише розвитку інтелектуальної сфери, ускладнює процес ідентифікації відповідно до батьківського (чоловічого) чи материнського (жіночого) образу. Не маючи родинного прикладу спостерігати доброзичливе подружнє спілкування, це часто може впливати на формування гіперприв'язаності до матері чи батька, спричинювати різні відхилення психіки і навіть фізичні вади.

        Неповна сім'я необов’язково призводить до відхилень у розвиткові інтелекту і поведінці дитини. Кожна дитина може успішно справитися з однією або кількома несприятливими обставинами, але якщо їх більше, то це може спричинити виникнення у дітей невротичних реакцій тощо. Невдоволеність емоційними контактами, життєва невпевненість в позитивній оцінці дорослими, зменшення можливостей задоволення запитів у сфері матеріальних потреб, що зростають, - все це сприяє деформації ціннісних орієнтацій, викривленню реальних установок, що руйнує віру в моральний ідеал, призводить до порушень в діях, мотиваційній сфері, майбутньої діяльності, свідомого чи несвідомого успадкування чи наслідування морально-поведінкових якостей батьків.

 

 

 

Дитсадок потрібен всім:
І Дорослим і малим.
Він виховує, навчає,
Всі таланти розвиває.
Друг надійний малюкам,
Добрий помічник батькам!
Вихователям турбота –
                         Вам полегшити роботу.
                         Із Днем Знань усіх вітаємо!
                         Кожен день на вас чекаємо!

 

 

 Діти – це наше сьогодення і наше майбутнє. Заради їхнього    щастя, миру, блага, сердечних щирих посмішок, ясних очей: ми – дорослі робимо все, щоб вони не засмучувались, не почували себе не потрібними, самотніми без ласки, турботи та любові.

 

ЯК ВІДПОВІДАТИ НА ДИТЯЧІ ПИТАННЯ ?

 

  До питань дитини треба відноситись з повагою, не відвертаючись від них. Уважно вслухайтесь в дитяче питання, намагайтесь зрозуміти, що зацікавило дитину в тому предметі, явищі, про яке вона запитує.

Давайте короткі і доступні розумінню дошкільника відповіді, не використовуйте при цьому складних слів, книжкових зворотів мови.Відповідь повинна не лише збагатити дитину новими знаннями, але й спонукати її до подальших розумінь, спостережень.

У відповідь на питання дитини намагайтеся зацікавити її в спостереження за оточуючим життям, почитати їй книгу, розглянути ілюстрований матеріал.

Відповідаючи на питання дитини, впливайте на її почуття, виховуйте чуйність, гуманність, тактовність до оточуючих людей.

Якщо відповіді на питання дитини вимагають повідомлення складних, недоступних розумінню дошкільника знань, не бійтесь йому сказати: “Поки що ти малий і не можеш дещо зрозуміти. Будеш вчитися у школі, багато взнаєш, і зможеш сам відповісти на своє питання.”     

 

    Шановні батьки!

Поради щодо адаптації дітей

  Усвідомте, що ваше власне хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтесь з вихователями та особливостями організації життя в групі.

·             Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що в дитячому садку багато іграшок, діток, і їй там буде добре, цікаво, весело.

·            Підпорядкуйте домашній режим режиму роботи дитячого садка, особливо додержуйте часу вкладання спати і періодів харчування.

·             Навчить дитину елементарних навичок самообслуговування.

·           Подбайте про психічне і фізичне здоров’я дитини.

·            Повідомте вихователів про звички та вподобання вашого малюка, про особливості здоров’я і поведінки.

·          Потурбуйтеся про нервову систему сина чи доньки. В перші дні перебування не залишайте малюка на цілий день у дитячому садку.

·             Тримайте тісний зв’язок з персоналом групи, і будете певні, що працівники зуміли прийняти і зрозуміти вашу дитину, і по-материнськи дбають про неї.

 

 

 

 

   

 

  Кожна дитина має право на сімейний затишок і любов!

 В останні десять років в Україні збільшилася кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Переважна кількість цих дітей влаштовані в інтернатні заклади. Діти-сироти не залишаються сам на сам із проблемами. Але сирітство-це не тільки статус. Для більшості з дітлахів воно стає станом душі. А що може бути гірше сирітської долі? Конвенція ООН про права дитини, прийнята у 1989 році й ратифікована Україною у 1991 році ,наголошує, що дитині для повного та емоційно комфортного розвитку найкраще зростати в сім`ї, в атмосфері щастя, любові та взаєморозуміння Діти повинні зростати в сім’ях рідних батьків, але коли це неможливо, альтернативою біологічній родини може слугувати інша сім`я. В Україні існує чотири форми сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: всиновлення, опіка (піклування), прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу. Сімейні форми влаштування забезпечують соціальний захист, захист майнових та житлових прав дитини, догляд, виховання, корекцію та компенсацію розвитку, вирішення медичних проблем, подолання психологічних травм, задоволення щоденних потреб дитини, яка залишилася без піклування батьків.     Громада сьогодні повинна не тільки обговорювати складні аспекти сирітства, а й рішучіше діяти. Так у нашому місті створено першу прийомну сім’ю, готуються документи на іншу. Низький уклін тим, чия душевна щедрість не знає міри, чиє тепло зігріло сирітську душу, хто заслужив право на материнство та батьківство.

  Щорічно в Україні реєструють близько семи тисяч сиріт. Вони чекають на нас. Якщо колись Ви вже замислювались над тим, щоб віддати своє серце дітям, і Ви дійсно вмієте любити, не гайте часу! Звертайтесь в Синельниківський міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді де отримаєте вичерпну інформацію про те, як створити прийомну сім`ю в нашому місті. Ми допоможемо Вам усвідомити щирість Ваших намірів, дамо необхідні навички для ефективного функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу і після створення нової сім`ї Ви також не залишитесь сам-на-сам із проблемами, яких не минеш: соціальний працівник, психолог постійно будуть супроводжувати Вашу сім’ю.

На сьогодні існує досить досконала законодавча база щодо створення та функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.

Фінансування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу здійснюється за рахунок державного бюджету. Розмір щомісячної державної соціальної допомоги становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку. Одному з прийомних батьків/батьків-вихователів виплачується грошове забезпечення. Причому створити прийомну сім`ю або дитячий будинок сімейного типу згідно діючому законодавству може й окрема особа, яка не перебуває в шлюбі.

 

 

 

Тлумачний словничок 

 

Близька людина – той, хто перебуває у прямих родинних стосунках із ким-небудь, а також пов’язаний почуттям симпатії, дружби, спільністю ідей, інтересів.

Взаємодопомога – допомога, що надається один одному, взаємно.

Герой – видатна своїми здібностями та діяльністю людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у бою чи праці.

Документ – діловий папір, що посвідчує певний юридичний факт, підтверджує право на що-небудь, служить доказом чогось; письмове свідоцтво, що офіційно підтверджує особу.

Закон – установлене найвищим органом державної влади загально-обов’язкове правило, яке має найвищу юридичну силу.

Кордон – межа, що розділяє території держав.

Любов – почуття глибокої сердечної прихильності.

Народ – населення держави, жителі країни; форма національної та етнічної єдності.

Планета – небесне тіло кулястої форми, яке обертається навколо Сонця чи іншої зорі та світиться відбитим сонячним світлом (або світлом іншої зорі).

Правило – принцип, яким керуються у співжитті, у праці, у поведінці й т.ін.

Прихильність – почуття приязні, доброзичливості, симпатії до кого-небудь і відповідне ставлення.

Рівний – який може рівнятися з ким-небудь своєю гідністю, заслугами, знаннями, досвідом тощо; який має однакові з кимось права; такий самий, однаковий особистими якостями.

Суспільство – сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, зумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ.

Товариш – людина, яка спільно з ким-небудь виконує певну справу, бере участь у якихось діях; людина, пов’язана з ким-небудь дружбою, щирий друг, приятель.

Турбота – увага до чиїхось потреб; піклування про когось.

 

 

 

 

Рання допомога в мовленнєвому розвитку дитини 

 

(Поради від логопеда)

 

            Термін появи першого слова має великий діапазон. Не варто програмувати свою дитину на виникнення першого слова, фрази у чітко визначені вами терміни. Ще гірше, коли успіхи вашої дитини порівнюються з мовленнєвим розвитком чужого однолітка, а то й меншого на кілька місяців. То не трагедія, що інший такий балакучий. Справа в тому, що він – інший. Процес появи першого слова, фрази – індивідуальний, неповторний, темпи збагачення словника та терміни оволодіння ним різні.

Необхідно  частіше спілкуватися з дитиною, грати з ним, проводити бесіду, розвивати голосовий апарат.

          Поради дорослим:

           Розширюйте коло інтересів дитини. Читайте книжки з яскравими картинками.

         У власному мовленні  будьте зразком правильної мови. Вживайте всі частини мови,  емоційні та інтонаційні барви.

         При спілкуванні з дитиною вводьте елемент новизни: незнайомий термін, слова етикету, варіанти словозміни та словотворення.

         Не дозволяйте собі в присутності дитини ігнорувати звертання іншого дорослого, глузувати з нього, перекривляти.

         Під час спілкування з дитиною, використовуйте до обраної теми предмети, картинки, атрибути, що відтворюють певні дії, складаються в сюжети, варіюються.

         Зважаючи на можливості своєї дитини, періодично пробуйте задіяти її досвід і вивести на рівень порівнянь, аналогій, узагальнень, ототожнення, встановлення взаємозв’язків між предметами. При спілкуванні робіть паузи для відповіді дитини, навіть якщо вона ще не говорить – це правило діалогу.

         Вчіть дитину спілкуватися, грати з іншими дітьми. Хваліть дитину за його намагання говорити. Уважно слухайте його, якщо він розповідає про свої справи.

         Купуйте та  пропонуйте дитині іграшки, які збираються з кількох деталей. Розвиток м’язів руки, її дрібної моторики впливає на розвиток мовлення.

         Дитина потребує визнання своїх мовленнєвих  успіхів та схвалення їх усмішкою, дотиком, обіймами, оплесками, приємними словами. Не скупіться на такі прояви почуттів.

         Якщо Ваша дитина в три роки має обмежений словник, не складає речення, має труднощі в спілкуванні, радимо звернутися в міську психолого-медико-педагогічну консультацію. 

 

 

 

"Все для дітей" - Для дитячого відпочинку - allforchildren.ru/

 

Мультфільми - Сайт старих мультфільмів - teramult.org.ua/

 

"Левко" - Дитячий портал - levko.info/

 

Казки народів світу - www.nskazi.narod.ru/

 

 

Діти і прикраси

Діти – це маленькі дорослі. І як їм деколи хочеться доторкнутися до цього недосяжного світу «великих людей», стати його частиною – хоча б зовні. «Мамо, можна одягнути твої буси?», «Пап, дай мені свої запонки на побачення!» – Чують все нові і нові покоління батьків від своїх підростаючих малюків. І в який раз вирішують: маленька ще кільця носити, зовнішність – не головне. Інші, навпаки, вдаряються в іншу крайність, перетворюючи кімнату дитини в справжній ювелірний магазин. І все ж, де воно – зерно істини? Як варто батькам ставитися до такого питання, як прикраси для дітей? Спробуємо розібратися.

Перше, над чим варто задуматися, – а чи потрібні дітям прикраси взагалі. З точки зору самих дітей – безсумнівно! Зате погляди батьків можуть повністю розходитися. Деякі стоять горою за суворе виховання, без «надмірностей», з упором на духовні цінності та інтелектуальний розвиток. Мовляв, прикрасам і косметиці тут не місце. Однак, як показує життя, зовнішня привабливість і впевненість у собі не тільки можуть з успіхом супроводжувати великим розуму, але і допомогти в реалізації здібностей. Особливо сьогодні. Давайте краще звернемо увагу на плюси дитячого «прикрашення».

По-перше, прикраси допомагають дітям відчувати себе впевненіше в групі однолітків. Думка «Я подобаюся» має величезний вплив на те, як дитина буде себе вести в суспільстві надалі. Звичайно, подобатися ми можемо не тільки завдяки прикрасам, але для дитини вони служать свого роду опорою.

По-друге, розвивається уміння цінувати прекрасне, відрізняти красу від несмаку. Все це під мудрим керівництвом батьків, які вчасно порадять, помітять, розкажуть, здатне закласти в дитині відчуття смаку, любов до мистецтва в цілому і красі земної. Поряд з красою духовної це допоможе дитині вирости гармонійним і цілісним людиною.

Третє, ви хочете, щоб ваш маленький чоловік виріс ще і творчим? Прикрасам і тут знайдеться місце, аджевиготовлення біжутерії своїми руками для дитини – відмінний спосіб розвинути творче сприйняття світу. Благо наборів для подібних поробок існує сьогодні безліч. І не тільки для «принцес», але й для наших героїв-хлопчаків.
Отже, якщо ви вирішили на користь прикрас для дітей, давайте подивимося, з чого можна вибрати і наскільки доступними є ті чи інші вироби.

У сучасному світі рідко яка ювелірна компанія знехтує випуском спеціальної лінії для дітей. Тут ви можете знайти і кулончик в  вигляді смішних звіряток з діамантами, і золоті кільця, брошки, запонки, і срібні браслети з фігурками відомих «мультяшних» героїв. Ціни в даній категорії прикрас можуть обмежуватися тільки фантазією, але цілком можна знайти і цілком доступний варіант. Варто, однак, відзначити, що дитячі ювелірні прикраси відомих фірм завжди трохи дорожче виробів для дорослих. Пов'язано це з тим, що діти часто бувають алергіками, і тому як матеріали, так і якість роботи повинні бути найвищої якості. Так що якщо ви вирішили, що ваші донька чи син вже доросли до таких багатств, порадуйте їх і себе!

 

 

1
2
3
4